Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [318]
Пошук
Наше опитування
За кого голосувати на виборах?
Всього відповідей: 24
Друзі сайту
завантаження...
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Історія розкопок на території Полтавщини

Історія розкопок на території Полтавщини


Археологічні дослідження для території тогочасної Полтавської губернії почались в контексті загальноросійської археології. Початки планомірних досліджень пов’язуються з ім’ям професора Д. Самоквасова, який організував статистичний облік пам’яток.

Російський археолог Дмитро Яковлевич Самоквасов. Фото зі сайту ru.wikipedia.org

— Що стосується території Полтави, то це кінець ХІХ — початок  ХХ століть, — розповів Юрій Пуголовок, старший науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації. — Адже саме тоді на території Полтави виявили кілька слов’янських скарбів, які ототожнюють з літописними сіверянами. Це був скарб прикрас, який виставили в Полтавському краєзнавчому музеї і скарб срібних арабських дірхемів (монетна маса грошового обігу у давніх слов'ян — авт.). Частина цих монет є у фондах музею, а частина, імовірно, в Ермітажі, в Росії.  Вони датуються ІХ століттям нашої ери. А ще це відомий Перещепинський скарб, який у багатьох асоціюється з Полтавською областю, з точки зору археології.

Перед ІІ Світовою війною археологічні дослідження значних масштабів  не мали.

— Проводились розвідкові обстеження пам’яток, виявлялись нові,  — продовжує археолог. — На території нашої області працювали експедиції під керівництвом П. Третякова та І. Ляпушкіна (це російські археологи, які працювали на території України у складі експедиції Інституту історії матеріальної культури). Вони досліджували слов’янські, скіфські городища. Починали спускаючись з верхів Ворскли і йшли до її гирла. У цей час склали плани та картографовані пам’ятки літописних сіверян скіфського часу: це кургани, городища, поселення. Досягненням цих робіт стали ґрунтовні монографічні дослідження зазначених вчених з цієї проблематики. У них можна знайти відомості про більшість пам’яток, розташованих на території Полтавщини.

Розкопки в Полтаві (Першотравневий прспект, 15/17). Проводились у 2010 році

На той час найбільша увага приділялась вивченню Полтави, Опішні, і невеликі дослідження проводились на Сулі, на території Посульської лінії. Там теж  вивчались давньоруські городища.

— Завдяки дослідженням у Полтаві, які проводив Іван Васильович Ляпушкін у 40-роках, вдалося виявити рештки поселення давньоруського часу. Які він датував в широких межах — від VІІ  до ХІІІ століття. Ці розкопки проводились на колишній Червоній площі, зараз це Соборний Майдан.

У повоєнні роки археологічні дослідження на території Полтавської області носили переважно розвідковий характер. Значна увага приділялась дослідженню пам’яток, що потрапляли у зону затоплення Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ.

— Там працювали спеціальні експедиції, — говорить Юрій Олександрович. — Значним в цьому плані  є дослідження давньоруського Воєня, який знаходився в гирлі Сули. Зараз він затоплений. У принципі,  матеріали які отримали в процесі вивчення цього давньоруського міста, лягли в основу монографічного дослідження, яке швидко, як на той час, видали. Матеріали цих розкопок теж представленні у фондах Краєзнавчого музею Полтави. Це відома панорама, де представлена гавань цього літописного міста.

Поруч із давньоруською розвивалась і курганна археологія. Вивчались кургани переважно доби бронзи і скіфського часу. З 50-60-х років активно починають досліджувати територію відомого Більського городища (це експедиція Харківського університету під керівництвом Бориса Шрамка). Потім продовжила справу його донька Ірина.

Білське городище Фото зі сайту adm-pl.gov.ua

У 70-х роках продовжили вивчення Опішнянського городища під експедицією Інституту археології національної академії наук УСРСР Олега Сухобокова. Також оглядалась і територія Полтави. Там знайшли низку пам’яток давньоруського часу.

З початку 80-х років планомірні дослідження археологічних пам’яток на території Полтавської області  здійснював Олександр  Супруненко (нині директор Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури облдержадміністрації). Вони були приурочені до діяльності експедиції «Славутич», якою керував Дмитро Телегін. І надалі Олександр Борисович здійснив розвідки практично у всіх районах із працівниками Полтавського Краєзнавчого музею (з Любов’ю Луговою, Іриною Мєльніковою та Іриною Кулатовою).

На початку 90-х років під Комсомольськом  розпочав дослідження Ігор Шилов. Він дослідив декілька курганів бронзового віку, за якими дійшов висновку про зародження курганної культури в низов’ях Псла, на території сучасної Полтавщини. Хоча не всі вчені погоджуються з його думкою.

З 90-х років досить планомірно  починають досліджувати територію Полтави. Продовжуються дослідження на Більському городищі. Вивчалося Книщівське городище, що на Пслі (експедиція під керівництвом Петра Гавраша, ПНПУ імені В. Г. Короленка). У 90-х і початку 2000-х на території Полтавщини працювала і українсько-німецька експедиція.

З 2000-х років проводились планомірні дослідження в околицях міста Комсомольськ. Це найбільш масштабні роботи, які проводяться на території Полтавської області. Там відкрито значну кількість поховань доби неоліту, бронзового віку, ранньозалізного віку.

— Деякі старожитності характеризують населення раннього Середньовіччя, — розповідає Юрій Пуголовок. — І це поховання представників різних кочових суспільств. Успіхом і несподіванкою таких досліджень було виявлення давньоугорського поховання. Оскільки виявлення таких давньоугорських поховань на території України відбуваються украй рідко. Це пов’язано з тим, що угри досить таки короткий час перебували у Подніпров’ї. І хоча літописні і письмові свідчення є про це, а  от археологічні джерела украй нечисельні. Цікавою пам’яткою виявився курган Бронзового віку – Стовбувата могила, що досліджували під Комсомольськом. Його висота близько 9 метрів. Там виявились цікаві комплекси бронзового віку з кам’яними скринями. Це поховальні споруди, які вироблені з граніту. Там ще багато виявили супутнього інвентарю, серед якого прикраси. Під Комсомольськом досліджувались рештки Золотоординського часу. Уже більше, здається, 30 поховань вивчено. Матеріали поступово вводяться у науковий обіг. Готується більш повне досліджень з цього питання. Уже видано кілька томів присвячених районам Полтавської області (це Ново-Санжарський, Велико-Багачанський, по околицям Комсомольська і готується по Диканському району).

У 2011 році експедиція Центру охорони та досліджень пам’яток археології відновила дослідження на Глинському городищі. У результаті того, що місцеве  населення почало брати пісок з кар’єру був порушений шар давньоруського часу і в оголеннях цього шару виявили декілька об’єктів. Об’єкти у Глинську  цікаві тим, що їх можна датувати десь 2-ю половиною ХІІІ — початком ХІV століття. Це вже Монгольська Русь. Виявили свідчення якихось активних військових дій. Це поруч із житлами. І в  самих житлах знайшли вбитих людей: одна дитина і дві літні жінки. За тими ознаками як вони було знайдені, говорити про їх поховання не можна. Де їх смерть застала, там вони і впали.

Читайте трохи  пізніше  на сайті «Коло» про населені пункти Полтавської області, де проводились археологічні дослідження.



Категорія: Мої статті | Додав: rostik (16.08.2011)
Переглядів: 2426 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: