Але останнім часом на Євромайдані помічені люди, які носять жовті жилети "Народний народ України” та помаранчеві "ПРЕСА” з ідентичними оригінальним розмірами шрифтів. Є відео, на яких люди, вдягнені у вищевказані (як помаранчеві, так і жовті) жилети, беруть участь в активних діях на території Євромайдану, тобто, є активістами.

Поява цих жилетів не може не насторожувати – бо їхнє використання активістами може дати підстави силовикам не звертати увагу на гарантовану законом професійну недоторканність працівників ЗМІ, а також звинуватити журналістів у порушенні норм професійної етики. А народних депутатів просто "не помічатимуть” серед активістів у схожих жилетах, позбавивши їх можливості захищати людей.

Ми вимагаємо від Оргкомітету Євромайдану припинити практику нівелювання позначок – припинити використання активістами Євромайдану, які не є працівниками ЗМІ або народними депутатами, жилетів "Преса” та "Народний народ України”.

Редколегія
ІА "Поряд з вами”

Заява – річ офіційна, а тепер я хочу додати дещо від себе, по-простому. Знаю, що серед моїх читачів багато противників будь-яких пільг для будь-кого. А чого це журналістам чи нардепам можна те, чого не можна іншим, еге ж?

Чому? А тому, що якщо вас битимуть менти, а журналісту, який це зняв, розіб’ють камеру чи відберуть флешку з відзнятим, а то й просто заздалегідь виштовхають з місця події – ви ніколи не доведете, що вас били.
Тому що в народного депутата, поки до нього ставляться не як до простого смертного, а трохи краще, є шанси витягнути вас з автозаку. І так далі.

Бачила інтерв’ю якогось командира "Беркуту” після подій 1 грудня, коли на Банковій було побито 42 журналісти. Він казав маячню: що хтось кидається камінням чи б’ється, а потім виявляється, що це журналіст.
Усі розуміють, що "в гущу подій” лізуть зазвичай фотокори і оператори, а в них руки зайняті камерами, їм немає чим битися. Але я не виключаю, що в деяких активних учасників бійки справді могли бути журналістські посвідчення. Просто тому, що так вже не раз було.

Є деякі активісти, що діють за принципом "Після мене – хоч потоп!”. Вони за справжніми, а здебільшого фальшивими журналістськими посвідченнями проникають кудись, де діють, м’яко кажучи, не як журналісти. Після цього у справжніх журналістів починаються проблеми.

Журналіст в моєму розумінні – не обов’язково працівник певного ЗМІ. Журналіста визначає не "корочка”, а виконувана робота, те, чим він займається під час акції. Якщо людина слухає, знімає, записує, а потім це все розповсюджує – вона журналіст. Якщо бере активну участь в акції – активіст. У кожного свої права і свої обов’язки. Журналіст, наприклад, не має права битися, а активіст – прикриватися журналістським посвідченням :)

Зрозумійте: не можна зробити так, щоб у всіх були, умовно кажучи, права народних депутатів. Можна зробити лише так, щоб у опозиційних – саме опозиційних – нардепів не було ніяких прав, і не було кому витягати вас з автозаків і райвідділків і писати на вас поруки.
Ви цього дуже хочете?

Коли людина працює за станком, вона вдягає захисні окуляри. Вдягає їх на очі, а не, скажімо, на ноги. І ніхто не вважає це дискримінацією ніг :)